Як пити, щоб не захмеліти?

Ніде не дінешся – на свято у нас заведено випити чарку (дві, три, чотири і так далі – доза, як кажуть, суто індивідуальна. А от що пити, як пити, що робити, аби не перепити, і що робити, коли все ж переп’єш?.. Найважливіше ж – пити чи не пити взагалі? Якщо моральні, а головне – матеріальні чинники дають змогу вирішити це питання пози­тивно, то, перш ніж братись до практичного його розв’язання, не завадить підготуватись теоретично.

Якщо ви п'єте горілку, то пам'ятайте: со­лодкуватий присмак свідчить про її низьку якість.

Горілка (якщо її подають у чистому ви­гляді) має бути охолоджена. Так само реко­мендується робити й з чарками, з котрих питиметься горілка, – охолоджувати. У со­лідних ресторанах горілку наливають у кришталеву карафу, яку вміщують у відер­це з невеликою кількістю води і все це за­морожують.

Корок у винній пляшці (йдеться про справжній корок, а не «безкозирку») не по­винен бути вище шийки. Навколо нього не повинно бути патьоків. Бокал для вина мас бути з білого скла (найліпше – з ідеально прозорого кришталю), щоби бачити колір. Йдеться саме про бокал – келих на висо­кій ніжці (нині багато хто бокалом називає пивний кухоль). Ніжка бокала дає змогу тримати його в руці, не зігріваючи вміст, а також крутити бокал, розглядаючи вино зусібіч. Для білих вин годиться брати вузькі бокали, для червоних – широкі. Бі­ле вино наливають у більшій кількості, ніж червоне.

Знайти ідеальну комбінацію вина й заку­ски дуже складно, та й не до того нині біль­шості з нас. Усе ж не заведено поєднувати вино з салатами, стравами з оц­том, з кислими фруктами, з шоколадом. Бі­ле вино не прийнято уживати з червоним м'ясом та з дичиною, а з білим м'ясом (свійська птиця, кріль) – можна. Якщо ви­на кількох сортів, то біле годиться пити пе­ред червоним, молоде – перед старим, лег­ке – перед міцним, сухе – перед солод­ким.

Не змішуйте горілку з вином! Якщо вже доводиться мішати, то ліпше, щоби спочат­ку йшли слабші напої, а вже потім – міц­ніші

Коньяк – напій шляхетний, а добрий коньяк ще й вельми дорогий. Правда, справжній коньяк дістати нині не так прос­то – підробок розвелося достобіса. Як ви­значити якість? Налийте трохи коньяку в бокал і торкніть пальцем зовнішню стінку. Тоді погляньте з іншого боку бокала – чи видно відбиток пальця? Якщо так, то перед вами якісний коньяк.

Пити коньяк ліпше при кімнатній температурі. Є спеціальні коньячні бокали – середніх розмірів, ширші внизу і вужчі вгорі. За класичними правилами коньяк п’ється після їди в чистому вигляді. Кава, чай з коньяком – витребеньки. У французів є правило трьох «C» (cafe, cognac, cigare): спочатку п'ють чисту каву, потім – чистий коньяк, а тоді викурюють сигару. Втім, останнім часом у Європі стало модно подавати коньяк із льодом як аперитив – перед їдою.

Нині можна придбати й такі мало знані в нас раніше напої, як віскі та джин (і підроб­ки під них – теж), були б гроші. Про всяк випадок трошки порад. Налийте кілька кра­пель віскі в бокал і довго нюхайте, щоби відчути всі тонкощі аромату, а тоді вилийте з бокала і зачекайте, доки висохне. Якщо запах лишився незмінний, то це віскі висо­кої якості, бо воно має багатий і стійкий спектр ароматів. Пити віскі слід при темпе­ратурі 18-20 градусів — не нижче і не ви­ще. Буде нижче – пропаде аромат, вище – відчуття алкоголю занадто сильне. Віскі часто змішують з содовою водою, з міне­ральною водою, з кристаликами льоду, готують з нього різні коктейлі. На Заході для цього напою є спеціальні бокали – типу «tumber» та «drum», але це не обов’язково.

Добрий джин у чистому вигляді має давати в роті сильне відчуття холоду («холодний, мов метал», кажуть про джин англійці). Солодкуватий присмак – кеп­ська ознака. Аромат ялівцю в хорошого джину має бути сильніший, ніж аромати ін­ших прянощів, але не глушити в той же час пахощі лимона, апельсина, коріандру, мигдалю та інших рослинних компонентів. Хо­ча джин чудово п'ється в чистому вигляді, все ж частіше з нього готують коктейлі.

І ще кілька зауважень.

Коньяк не заведено пити великими пор­ціями.

Не змішуйте добрі міцні напої з соками – це блюзнірство.

Не змішуйте різні сорти віскі між собою – втратиться букет.

Не пийте перед їдою солодкі вина, тим більше – лікери.

Не запивайте борщ, скажімо, «Князем Володимиром» чи «Новим світом», а торт – пивом.

Якщо ви, попри всі застереження, все ж хильнули зайвого, то вам стануть у пригоді ще й отакі поради.

Поширена думка, ніби свіже повітря тве­резить. Це зовсім не так. Якщо напівп'яним вийти на свіже повітря в холодну пору, то можна швидко захмеліти ще більше – іноді до непритомності.

Від невеликого сп'яніння допомагає склянка холодної води з двома краплями нашатирного спирту. Якщо сп'яніння дужче, кількість крапель слід довести до 5-6. Якщо людина п’яна. мов чіп, і вже нічого пити неспроможна, слід розтулити їй рота і влити такий розчин

Щоб отямити сп’янілого, можна швидко й сильно потерти йому вуха долонями.

Як засіб, що може допомогти оклигати, годиться чашка чорної кави з сіллю замість цукру.

Дуже помічний засіб – склянка холодної води з двадцятьма краплями настоянки м’яти (випити одразу). Сп'яніння швидко минається, зникають важкість у голові і го­ловний біль.

Що ж до зняття похмільного синдрому, то немає нічого ліпшого, аніж дідами-прадідами перевірений розсіл. Тільки він має бути домашній, з діжки, а не з закатаної банки з консервованими огірками. І не слухайте тих, хто пропонує на похмілля кухоль пива. Це, можливо, й справді лікар для когось, але й великий провокатор, похмелитеся ним – усе може піти заново і буде не ліпше, а гірше.

Наостанку ж ось така цікавинка: достатньо вживати всього 60 грамів алкоголю щодня, аби завдати вельми серйозної шкоди своїй печінці. А 60 грамів алкоголю містяться в 150 мл горілки чи коньяку.

То як – уміти й пити чи зовсім не пити?



Коментарі:



Немає коментарів.



Додати коментар
Ім’я:
*
E-mail:
(публікується)

Оновити картинку каптчі
Текст на картинці:
*
   




каталог сайтів